Пропозиції до Проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року

Прошу внести зміни до розділу III. Розвиток людського капіталу, параграф 10 Нова система управління та фінансування науки. (узгодити з розділом I. Економічне зростання,  параграф 5. Створення умов для технологічного прориву):

«Об’єднання»  рекомендацій Європейського Аудиту та Плану дій МОН.

      19 грудня 2016 року був презентований  звіт  Аудиту Євросоюзу , що був проведений  за кошти програми Горизонт 2020 з оцінювання ефективності національної дослідницької та інноваційної системи в Україні. Хоча додаток щодо інноваційної системи мабуть  не відповідає дійсності в повному обсязі. Тобто  рекомендації щодо розвитку інновацій були надані, а от цілісного аналізу інноваційної системи, стану малого бізнесу,  ринкових та фінансових  умов  для інноваційного розвитку  не було зроблено.  

   Відповідь мабуть саме на це питання – як забезпечити інноваційний розвиток в країні де зношені виробничі фонди, а сама  промисловість перебуває  на четвертому технологічному укладі  і тільки 5 % промисловості на п’ятому, 6-го майже нема  - є ключовим для подальшої  судьби науки в Україні, її статусу та взагалі життя .  

    На жаль повноцінної відповіді ні від очільників Міністерства, які перебували в розпачі, ні від представників Єврокомісії та експертів Аудиту не було отримано, окрім загальних фраз щодо залучення міжнародних інвесторів та бізнесу.  І це дуже дивно.  Чи може не було потрібного експерту чи вони теж не очікували таких питань? Чи самі не розуміють як це зробити в умовах високої корупції, відсутності бюджетного фінансування  та нерозвиненості відповідних фінансових інструментів? 

Головні пріоритети для розробки дорожньої карти із створення національного дослідницького простору інтегрованого до  Європейського дослідницького простору.

(Кожний з пріоритетів має бути наповнений планом конкретних організаційних  заходів, визначення необхідної консультативної допомоги від стратегічних груп ЄДП та його стейкхолдерів, необхідних ресурсів: національного фінансування та технічної допомоги донорів України, законодавчого забезпечення при необхідності)

Знакові події в  Європейському дослідницькому просторі  за 2015-2016 роки

(березень, квітень та травень 2016 року – це  показані майбутні події)

Розвиток науки та інновацій в Україні

(сильні, слабкі сторони, можливості та ризики)

Сильні сторони:

Широке охоплення наукових дисциплін

Збереження старих шкіл, навичок,  високий рівень досвіду за рахунок  вчених та академіків старшого віку, яку брали участь в крупних проектах Радянського союзу.

В окремих дисциплінах мають результати світового рівня, особливо в сфері фундаментальних наук

Погляд з боку виконання Програми реформ – Стратегія сталого розвитку Україна 2020

Програма реформ – Стратегія 2020 має за мету за напрямом гордість бути до 2020 року в списку 30 найкращих країн за Глобальним індексом Боротьби за таланти. http://global-indices.insead.edu/gtci/gtci-2015-16-report.cfm

Відповіді  на питання  шановного пана  В.Бєлого

(див. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1673508106266208&id=100008211030257 )

Шановний колего!

      Оскільки вкрай зацікавлений у появі в Україні елементів наукової освіти, спробую аргументовано відповісти на ваші запитання.

Системність реформ в Україні

Зараз багато кажуть про системність реформ в галузях, навіть Луценко (БПП) про це сказав. Системний підхід має відповісти на певні запитання, наприклад для науки:

Чи потрібна ця галузь сьогодні в Україні?

Чи потрібна ця галузь завтра в Україні?

Чи може цю галузь закрити на певний час, щоб потім швидко відновити?

Якщо ні, то як її розвивати, збереження без розвитку - це рівнозначно  її закриттю, бо продукт швидко псується і розсипається або в могилу або закордон?

Де брати ресурси на це і що для цього треба зробити?

Як потім повернути спрямованість на проблеми в Україні?

Нижче чесні відповіді на ці питання.

Що таке реформа наукової системи за європейськими стандартами?

Можна багато сперечатися  про шляхи  інноваційного розвитку: Сінгапурський, Американський, Європейський  варіанти. Але мабуть потрібно подивитися які головні елементи існують в будь-яких системах незалежно від економічної системи: авторитарної, заснованої на фізичній  особі, заснованої на інституціях.   Всі системи базуються на парадигмах або потрійної спіралі (влада, наука, бізнес), або четверної спіралі (влада, наука, бізнес, громадянське суспільство). Всі системи базуються на тому, що наука повинна мати вільну систему обрання  тем досліджень,   сучасну дослідницькі інфраструктуру, ресурси для мотивації молодих талантів.  

Два варіанти реформування  НАН України та можливі

сценарії наслідків

1.Оптимістичний варіант. Трансформація НАН України  в Академію європейського типу, з використанням ресурсу можливостей, закладених в проекті закону «Про науку та науково-технічну діяльність» щодо створення  національного дослідницького простору європейського типу.

Європейський дослідницький простір, канделябри та закон Гудхарту

Так сталося, що з грудня 2013 року  ми з колегами занурилися в тему: як реформувати  систему управління науковою сферою в Україні. Вивчили  критичні статті та пропозиції  з реформування,  що були до цього, мабуть з 2000 року.  Написали своє бачення руху в Маніфесті руху науковців та освітян, який ми розглядали в чомусь як бізнес проект для державних установ та їх об’єднань, а також як спосіб  злому старої системи  без ушкоджень  для життєво важливих елементів. 

Звернення від ініціаторів блогу.

Шановні колеги! 

Даний  блог  створений для  визначення шляхів реформування науки в Україні через інтеграцію до Європейського дослідницького простору.  Чому таке обмеження?  По-перше,  будь-яке обговорення в широкому загалі потребує мету, яка може об’єднати більшість. По-друге, інтеграція до ЄС шляхом виконання угоди між Україною та ЄС є програма за яку голосували більшість громадян України при обрані Президента України та виборів у Парламент. По-третє, роль науки в Європі та  інтеграція до Європейського дослідницького простору, яка визначена в главі 9 розділу V угоди, відповідає інтересам наукової громади України.  Можу нагадати, що попередньому  Президенту  України експертна група підготувала доповідь до Верховної Ради, де було сказано, що економіка України не здатна бути замовником  наукових досліджень, а тому потрібно зберегти науковий потенціал через освіту.  З огляду на старіння наукового потенціалу, такий напрямок є шлях  на цвинтар. 

Навіщо розробляти Дорожню карту Європейського дослідницького простору в Україні

Що дає угода з ЄС?

Угода про асоціацію з Євросоюзом поставила перед Україною мету максимально використовувати всеосяжну зону вільної торгівлі для економічного та науково-технічного розвитку країни. Стратегія розвитку Європи до 2020 - розумне, стійке та спільне (інклюзивне)  зростання суспільства заснованого на знаннях,  і мета стратегії  України 2020 - "Європейські стандарти життя і гідне місце України в світі" є повністю сумісними. Стаття 374 Угоди каже, що наукове та технологічне співробітництво, спрямоване на посилення наукового потенціалу для вирішення національних і глобальних викликів відповідає інтересам обох сторін. Стаття 375 п.1  допомагає узгодженню політики і права у сфері науки технологій (стаття 375 п.1). А стаття 375 пункти 2 та 3 кажуть, що інтеграція в Європейський дослідницький простір сприяє реформуванню та реорганізації системи управління науковою сферою і дослідницьких інституцій на основі співробітництва і конкуренції між дослідниками, як на національному, так і на міжнародному рівні, сприяє розвитку конкурентно спроможної економіки і суспільства заснованого на знаннях.

Європейський дослідницький простір: мотиви та шляхи інтеграції

В жовтні 2014 року до однієї з центральних газет двома авторами був надісланий матеріал, що був дуже актуальним в той час.  В редакції газети була інша думка, бо на той час таке словосполучення "Європейський дослідницький простір" було тільки в головах окремих науковців, які побачили в його пріоритетах  бажанні реформи взаємовідносин в науковій сфері. Матеріал не був прийнятий. В січні- лютому на засіданні робочої групи з реформування наукової сфери в Комітеті ВР з науки та освіти, майже в кожному докладі,  вчені казали про шляхи інтеграції до Європейського дослідницького простору. Але й це викликало тільки подив у представників газети. Пройшов ще час, і вчені намагалися запропонувати ці меседжі до статей проекту Закону про наукову та науково-технічну діяльність, а також внесли пропозиції щодо нового проекту з імплементації ERIC. Вже була запропонована інша стаття на цю тему, а до журналістського середовища, як і до представників  влади ця тема є не на часі. Мабуть всі чекають... тільки чого? Публікую з дозволу авторів цей текст без доповнень. Нагадаю, текст датований 19 жовтня 2014 року.