Європейський дослідницький простір, канделябри та закон Гудхарту

Так сталося, що з грудня 2013 року  ми з колегами занурилися в тему: як реформувати  систему управління науковою сферою в Україні. Вивчили  критичні статті та пропозиції  з реформування,  що були до цього, мабуть з 2000 року.  Написали своє бачення руху в Маніфесті руху науковців та освітян, який ми розглядали в чомусь як бізнес проект для державних установ та їх об’єднань, а також як спосіб  злому старої системи  без ушкоджень  для життєво важливих елементів. 

Звернення від ініціаторів блогу.

Шановні колеги! 

Даний  блог  створений для  визначення шляхів реформування науки в Україні через інтеграцію до Європейського дослідницького простору.  Чому таке обмеження?  По-перше,  будь-яке обговорення в широкому загалі потребує мету, яка може об’єднати більшість. По-друге, інтеграція до ЄС шляхом виконання угоди між Україною та ЄС є програма за яку голосували більшість громадян України при обрані Президента України та виборів у Парламент. По-третє, роль науки в Європі та  інтеграція до Європейського дослідницького простору, яка визначена в главі 9 розділу V угоди, відповідає інтересам наукової громади України.  Можу нагадати, що попередньому  Президенту  України експертна група підготувала доповідь до Верховної Ради, де було сказано, що економіка України не здатна бути замовником  наукових досліджень, а тому потрібно зберегти науковий потенціал через освіту.  З огляду на старіння наукового потенціалу, такий напрямок є шлях  на цвинтар. 

Навіщо розробляти Дорожню карту Європейського дослідницького простору в Україні

Що дає угода з ЄС?

Угода про асоціацію з Євросоюзом поставила перед Україною мету максимально використовувати всеосяжну зону вільної торгівлі для економічного та науково-технічного розвитку країни. Стратегія розвитку Європи до 2020 - розумне, стійке та спільне (інклюзивне)  зростання суспільства заснованого на знаннях,  і мета стратегії  України 2020 - "Європейські стандарти життя і гідне місце України в світі" є повністю сумісними. Стаття 374 Угоди каже, що наукове та технологічне співробітництво, спрямоване на посилення наукового потенціалу для вирішення національних і глобальних викликів відповідає інтересам обох сторін. Стаття 375 п.1  допомагає узгодженню політики і права у сфері науки технологій (стаття 375 п.1). А стаття 375 пункти 2 та 3 кажуть, що інтеграція в Європейський дослідницький простір сприяє реформуванню та реорганізації системи управління науковою сферою і дослідницьких інституцій на основі співробітництва і конкуренції між дослідниками, як на національному, так і на міжнародному рівні, сприяє розвитку конкурентно спроможної економіки і суспільства заснованого на знаннях.

Європейський дослідницький простір: мотиви та шляхи інтеграції

В жовтні 2014 року до однієї з центральних газет двома авторами був надісланий матеріал, що був дуже актуальним в той час.  В редакції газети була інша думка, бо на той час таке словосполучення "Європейський дослідницький простір" було тільки в головах окремих науковців, які побачили в його пріоритетах  бажанні реформи взаємовідносин в науковій сфері. Матеріал не був прийнятий. В січні- лютому на засіданні робочої групи з реформування наукової сфери в Комітеті ВР з науки та освіти, майже в кожному докладі,  вчені казали про шляхи інтеграції до Європейського дослідницького простору. Але й це викликало тільки подив у представників газети. Пройшов ще час, і вчені намагалися запропонувати ці меседжі до статей проекту Закону про наукову та науково-технічну діяльність, а також внесли пропозиції щодо нового проекту з імплементації ERIC. Вже була запропонована інша стаття на цю тему, а до журналістського середовища, як і до представників  влади ця тема є не на часі. Мабуть всі чекають... тільки чого? Публікую з дозволу авторів цей текст без доповнень. Нагадаю, текст датований 19 жовтня 2014 року.