Навіщо розробляти Дорожню карту Європейського дослідницького простору в Україні

Що дає угода з ЄС?

Угода про асоціацію з Євросоюзом поставила перед Україною мету максимально використовувати всеосяжну зону вільної торгівлі для економічного та науково-технічного розвитку країни. Стратегія розвитку Європи до 2020 - розумне, стійке та спільне (інклюзивне)  зростання суспільства заснованого на знаннях,  і мета стратегії  України 2020 - "Європейські стандарти життя і гідне місце України в світі" є повністю сумісними. Стаття 374 Угоди каже, що наукове та технологічне співробітництво, спрямоване на посилення наукового потенціалу для вирішення національних і глобальних викликів відповідає інтересам обох сторін. Стаття 375 п.1  допомагає узгодженню політики і права у сфері науки технологій (стаття 375 п.1). А стаття 375 пункти 2 та 3 кажуть, що інтеграція в Європейський дослідницький простір сприяє реформуванню та реорганізації системи управління науковою сферою і дослідницьких інституцій на основі співробітництва і конкуренції між дослідниками, як на національному, так і на міжнародному рівні, сприяє розвитку конкурентно спроможної економіки і суспільства заснованого на знаннях.

Підписання угоди про асоційоване членство до рамкової програми  «Горизонт 2020»  відкрило широкі можливості для практичної  участі України в спільному  будівництві Європейського дослідницького простору, який є головним елементом ініціативи Інноваційний Союз 2020. Стратегія ЄС - Європа-2020  оголосила про змагання в інноваційному розвитку з головними центрами інновацій США та Китаєм.  Методом інноваційного розвитку стала модель «потрійної спіралі»,  суть якої полягає в тісній співпраці та партнерстві  університетів і наукових інститутів  з бізнесом та державою. Сталий та збалансований між регіонами спільний розвиток, наукова та наукова-технічна діяльність є необхідними елементами суспільства знань.

Сутність моделі  “потрійної спіралі”

Реалізація  концепції «потрійної спіралі» заснована на:

-          створенні  критичної маси дослідників, що  обмінюються професійними знаннями і мають відкритий доступ до дослідницьких інфраструктур та фінансових ресурсів (так званий “інформаційний пул”), 

−     стратегії розумної  спеціалізації  в європейському дослідницькому просторі та

−     створенні конкурентного середовища для малого і середнього бізнесу.

    Успіх цієї моделі для розвитку суспільства в довгостроковій перспективі пов'язаний з можливістю обмежити природний процес корпоратизації, що є наслідком монополізації економіки та призводить до створення авторитарного суспільства.

Розглянемо ролі та мотивації сторін в моделі “потрійної спіралі”. Бізнес має найменше зобов'язань і найбільше особистого інтересу. Держава виконує дві функції - інвестора досліджень і регулятора взаємин. Університети та наукові інститути виконують ролі творця базисних наукових знань, освіти і постачальника іноваційних (приносять додаткову вартість) розробок для держави і бізнесу. Університети та наукові інститути є  носіями та зберігачеами знань, а також розпорядниками  ресурсномісткої дослідницької інфраструктури, що відкрита  для всіх. Природне прагнення великих корпорацій до монополізації ринку, що надає їм можливість більш тривалого використання результатів прихованих спільних благ (наукових результатів),  вимагає від держави застосування регулюючих функцій з демонополізації. Введення обмежень для монополій сприяє руйнуванню корпоратизації суспільства,  розвитку малого та середнього бізнесу. Хоча конкурентна боротьба відкриває можливості для інновацій, обмеження монополій   потребує від держави замінити їх в якості інвестора великих проектів національного та транснаціонального рівня. Притаманна державним структурам корупція не дозволяє державі стати ефективним власником, якщо є слабкою  участь  громадянського суспільства у створенні колективного розуму, що керує загальними благами.

Першим і основним елементом цієї моделі є створення критичної маси знань, людей та ресурсів на виділених напрямах наукових досліджень, які можуть “виробляти” як цілеспрямовано, так і опосередковано (побічний ефект) результати, що будуть цікаві бізнесу. В залежності від розвитку бізнесу, наявності потенційних трудових ресурсів Європейська програма розумної спеціалізації  розглядає можливість   переміщати точки кристалізації інноваційної діяльності завдяки глобальному розвитку досліджень та інформаційних мереж. В моделі “потрійної спіралі” глобалізована дослідницька мережа дозволяє  в кожному навіть депресивному регіоні (який має потенційно перспективні дослідницькі команди) розвинути інноваційні центри, використовуючи для цього малий та середній бізнес.

 ERA та Національній дослідницький простір України

В 2012 році ЄС створив Партнерство між європейськими науковими організаціями, країнами-членами та країнами,  асоційованими до Рамкової  програми  досліджень,  щодо створення  глобального Європейського Дослідницького Простору (ERA). ERA -- це простір, заснований на європейських розподілених дослідницьких інфраструктурах, вільному ринку дослідників, державних фінансових ресурсах та спільному Європейському Ринку. Європейський союз, особливістю якого є велика кількість країн з різним  розвитком науки, технологій та економік,  може  на взаємовигідній основі допомогти використати  та розвинути окремі сильні сторони українського суспільства (освіта та наука), а не чекати коли держава та малий і середній бізнес зможуть стати замовником перспективних досліджень.  На жаль, наука і освіта в Україні  стали заручником IV технологічного укладу,  за який чіпляється національна олігархічно-бюрократична економіка. Враховуючи різні терміни відновлення малого бізнесу (рік – два)  та науки (щонайменше десять років), подальше штучне стримування розвитку науки є загрозою національної безпеки та злочином перед майбутніми поколіннями.

Монополізація української економіки, відсутність фінансової підтримки досліджень та дослідницьких інфраструктур не змогли повністю зруйнувати дослідницький потенціал країни і внутрішню мотивацію кожної української родини дати вищу освіту своїм дітям та орієнтування їх на здобуття наукового ступеня. Саме, такий посил і дозволив зберегти науковий потенціал і поставляти робочу силу вищої кваліфікації на ринки Європи та Америки. Саме цей потенціал при належних організаційних  заходах та формування  державної Стратегії розумної спеціалізації і підтримки з боку Європи  (яка розглядає довгострокову вигоду для себе від економічно розвиненого сусіда, що сповідує демократичні цінності, інтеграцію науки та  економік) може дати поштовх  до прогресуючого розвитку  країни і депресивних регіонів при демонополізації ринку.

Завданнями  держави  в особі Кабінету міністрів та МОН, НАН України є:

-          скласти чіткий план формування національного дослідницького простору, який може частинами   або в цілому  інтегруватися в Європейський дослідницький простір;

-          розробити Стратегію  розумною спеціалізації регіонів України;

-          створити умови для  демонополізації  ринка та знищення корупції  у вищих ешелонах державної та регіональної влади.

Імплементація ERA в Україні

В квітні 2015 року  на засіданні Координаційного комітету ERA було прийто рішення про започаткування наступного етапу розвитку ERA – створення Дорожньої карти ERA, яка базується на національних дорожніх картах держав-членів, асоційованих країн, та Європейських організацій, що підтримують ERA. Обговорення загальної Дорожньої карти планується на засіданні  Комісії з конкурентоспроможності Європейського Союзу в кінці травня.

Дорожня карта має на меті  спростити кроки і зміцнити зусилля, що вже зроблені державами-членами,  та забезпечити:

-       спільне розуміння стратегічних цілей на наступні роки;

-       набір інструментів і кращих практик, що можуть підтримати інноваційний розвиток держав-членів;

-       впровадження національних політик шляхом, що відповідає їх власним особливостям та пріоритетам.

Комітет ERA закликав  держави-члени прийняти до уваги процедуру імплементації  ERA та її наслідків  при розробці національних стратегій, а саме:

- використання міжнародної  експертної оцінки при проведенні конкурсів проектів;

- успіхи отримані  ESFRI, щодо розробки пріоритетів дослідницьких інфраструктур згідно  дорожньої карти ESFRI;

- необхідність узгодження національних  стратегій  та програм досліджень з  поточними дослідницькими завданнями, розробленими в Joint Programming Initiatives,  для вирішення головних соціальних проблем,

- поліпшення  функціональної сумісності між національними програмами,  зняття бар’єрів для   міжнаціонального співробітництва та обміну інформації щодо дій  в пріоритетних галузях;

- більш широке просування впровадження інноваційних навчальних програм підготовки PhD, включаючи  використання Європейських структурного  та  Інвестиційного фондів;

- використання відкритих, прозорих систем залучення дослідників, які засновані на їх професійних якостях;

- сприяння мобільності дослідників через різні сектори економіки, зокрема між академією та галуззю;

- нарощування зусиль щодо реалізації гендерної рівності та вирішення гендерних проблем  в політиці R&I та дослідницьких програмах;

- підтримка відкритого доступу до наукових публікацій та  даних досліджень, які враховують  всі інтереси відповідних сторін;

- просування та реалізація електронних інфраструктур як механізму реалізації цифрової науки в ERA;

- сприяння ефективній передачі знань, отриманих в дослідженнях та інноваціях, між державними та приватними секторами.

Поглиблена інтеграція  України до Європейського дослідницького простору дасть можливість повноцінного  та вмотивованого використання людського капіталу для створення Центрів Передового Досвіду (Centres of Excellence), що використовують ресурси європейських дослідницьких інфраструктур для здійснення інноваційного стрибка в окремих регіонах та в країні в цілому. Таке використання Європейських дослідницьких інфраструктур за допомогою інструментів цифрової науки може вирішити проблему поточної нестачі коштів на наукові дослідження в державі.  Це є можливим, оскільки Україна має необхідну кількість фахівців ІТ індустрії високого рівня  та механізми  їх відновлення. 

Створення та узгодження національних дорожніх карт дасть змогу  запровадити європейські стандарти щодо процедур експертної оцінки довготермінових  проектів європейського рівня, які включають дослідницькі інфраструктури, центри передового досвіду, а також  процедури оцінювання наукових інституцій. Для цього дуже важливо визначити зобов’язання з розбудови  ERA , що беруть на себе Єврокомісія та  Європейські організації, які підтримують ERA.  Це дасть можливість узгодити та провести міжнародний відбір членів Ідентифікаційного комітету та  експертних комісій з оцінки наукових інституцій, що убезпечить конфлікт інтересів між українськими  вченими та вченими і органами державного управління.

Використання платформи Стратегії  розумної спеціалізації дозволить розкрити потенціал українських вчених та створити Центри інноваційного розвитку в депресивних регіонах.

Вихід українських вчених в Європейський дослідницький простір  допоможе  створити критичну масу вчених в багатьох сферах науки та технологій і  буде сприяти ефективному трансферу знань  між державними та приватними структурами (з урахуваням  охорони прав інтелектуальної власності). Це створить потужний експорт  наукових послуг, замість відтоку мізків.