ERA-Ukraine

Відповіді  на питання  шановного пана  В.Бєлого

(див. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1673508106266208&id=100008211030257 )

Шановний колего!

      Оскільки вкрай зацікавлений у появі в Україні елементів наукової освіти, спробую аргументовано відповісти на ваші запитання.

      Спочатку про наш Науково-освітній центр при Інституті теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова НАН України, який проводить регулярні факультативні заняття з теоретичної фізики з мотивованими студентами і починає з факультативів з шкільної лави (частково за матеріалом Фейнмановских лекцій з фізики). Багато з наших студентів вже в магістратурі мають публікації в провідних західних журналах. Співробітники центру намагаються довести їх до захисту дисертації, якщо з відомих причин --  низькі стипендії та зарплати вчених, вони не їдуть в аспірантуру в провідні наукові центри США та Європи. Серед наших випускників є і вихованці Херсонського ліцею, які вже стали відомими вченими -- Юра Карпенко та Антон Алькін.

        За 15 років одержали статистику, яка більш-менш дає уявлення, звідки беруться мотивовані школярі, як з ними треба працювати в університеті, що б з них вийшли гарні вчені. Статистика показує прості закономірності .. Перш за все переважна кількість успішних студентів і потім аспірантів -- це випускники фіз.-мат. ліцеїв і серед них абсолютний максимум складають студенти, у яких вмотивованість була закладена вчителями фіз.-мат. ліцеїв, починаючи з 6-7-го класів, або на уроках, або на заняттях недільних фіз.-мат шкіл. Звичайно, якийсь ефект дає і позакласна робота МАН та, зокрема, відомі Міжнародні зелені школи та інші заходи, які організовує ГО Фонд "Відкрита політика".

Наукова освіта   

Щоб відповісти на ваші запитання, необхідно напевно визначити базисні положення. Хоча  всі  вони вже  були  згадані  в  блозі  Ірини  Жданової,  але для повноти коротко нагадаю їх тут. (http://blogs.lb.ua/irina_zhdanova/327669_chi_bude_ukraini_rivniy_dostup.html)

1.   Термін «наукова освіта» (зазвичай для наукової освіти на Заході вікористовується термін  «Inquiry-based science education» (IBSE) -- дослідно-орієнтована наукова освіта), як реальний  напрям освітнього діяльності з'явився в США і потім в країнах  ЄС років 20 тому назад і був пов'язаний з розумінням політиків в цих країнах в необхідності масової підготовки (швидше   виховання) вчених і інженерів, що  мають внутрішню мотивованність та володіють навичками самостійно проводити дослідження.  Необхідність в таких дослідниках  викликана переходом цих країн на новий рівень прискореного науково-технічного та інноваційного розвитку.            

         Сам термін «наукова освіта» означає комплексну систему методик для виховання і підготовки мотивованих школярів (і потім студентів), здатних проводити самостійні («навчальні») дослідження вже на шкільному рівні. Вона   акцентує увагу  на переході  від стандартних методів  засвоєння нових знань через «рецепти»,  для яких є важливим  процес  запам‘ятовування,  -- до методів, що стимулюють  засвоєння школярами та студентами нових знань через  «проведення дослідження» для отримання відповіді на питання, які формулює вчитель,   до  вміння школярами самостійно  формулювати  питання та проблеми для отримання ними нового знання  –  все це  і є так зване дослідно-орієнтоване навчання, яке є  серцевиною наукової освіти як її розуміють на Заході.  Вона потребує нових методичних підходів для процесу навчання в школі і взагалі переосмислення стандартних підходів викладання природничих дисциплін.

2.Досвід десятків виконаних пілотних проектів зі створення методик наукової  освіти та їх впровадження в школах США та країнах Європи був підсумований в останні  роки  --  в США,   Національною дослідницькою радою (National Research Council of the USA) в документі «The Next Generation Science Standards», 2013, (http://www.nextgenscience.org/)  як розвиток програми "Framework K-12 Science Education", прийнятої  ще в 2011 році,  та в ЕС  -- в документі  "Science Education for Responsible Citizenship",  2015, підготовленним  Science Education Expert Group (SEEG)   для Європейської  Комісії

(http://ec.europa.eu/research/swafs/pdf/pub_science_education/KI-NA-26-893-EN-N.pdf). Ці  документи  визначають  детальну стратегію і тактику впровадження наукової освіти в США та в Європейському освітньому просторі.  Знову зауважимо, що в цих документах рекомендується  впроваджувати  ігрові  методики  наукової освіти якомога раніше, -- не тільки в початковій школі але і в дитячих садках.  

 Тепер про «ЯКБИ СТРАТЕГІЮ»

        Очевидно,  що Закон про освіту є стратегічним законом, який  формулює концепцію освіти на найближчі  кілька десятків років і відповідно закладає бачення  якою буде Україна  через  цей період, оскільки формує  базис для підготовки майбутніх поколінь  українців і  в деякому сенсі  дає відповідь чи зможуть нові покоління дати відповіді на ті виклики, які виникнуть  перед державою  в майбутньому.  А питання просте – чи зможе Україна, маючи нетривіальний творчий потенціал  громадян  наздогнати, чи ні… – хоч би наблизитися до рівня розвитку  провідних країн Заходу за цей час.  Зараз принцип «рівного доступу до освіти» мабуть   є актуальним для країн   Африки. Тоді наскільки потрібно не любити свою країну, що би програмувати для неї африканський шлях розвитку.. J  Навіщо тягнути в майбутнє химери  минулого, якщо видно, що західна цивілізація переходить на новий виток розвитку за зовсім іншими принципами ніж закладаються  в проекті Закона про освіту   послідовниками рівного доступу.

         Що до можливої стратегії розбудови наукової освіти в  країні, то вона очевидна.  Центрами  розбудови наукової освіти  в Україні повинні стати  провідні фізико-математичні ліцеї та інтернати  в обласних центрах    та м. Києві, які є найбільш підготовленими для цього.  В провідних  країнах ЄС   за останні 15 років вже накопичено багато досвіду  з впровадження  наукової освіти  в середніх школах і вони починали саме з створення центрів наукової освіти. Україні прийдеться наздоганяти, щоб не залишитися на узбіччі  сучасного науково-технологічного та інноваційного  прогресу,  що швидкими темпами трансформує суспільство провідних країн  ЄС. Простою та економічною тактикою виконання цієї задачі може бути підтримка існуючої систему  провідних обласних  фізико-математичних ліцеїв та інтернатів та  поступова трансформація  її  в систему наукових ліцеїв (хоч би по одному на обласний центр), які повинні стати  Центрами формування нових  методик викладання та розповсюдження їх серед шкіл області.

 Тепер про «ЯКБИ МЕНЕДЖМЕНТ»

Ремарка: всі відповіді почерпнуті з американських та європейських документів з наукової освіти.

1.Чи може поява не одної-двох, а значної кількості «спеціалізованих шкіл І – ІІІ ступеня/ліцеїв наукового спрямування» рівнозначних по рівню специфіки до закладів-інтернатів мистецького, військового та спортивного спрямування пройти без формування у населення усвідомлення, що всі інші школи/ліцеї країни вже не матимуть наукового спрямування?

Відповідь:  мабуть  оскільки передбачалось, що термін наукова освіти викличе алергічну реакцію, то  його замінили на  освіту наукового спрямування.  Батьки легко зрозуміють різницю між стандартною освітою  та науковою, коли побачать захопленість своїх дітей після відвідування уроків з елементами дослідно-орієнтовного навчання.

2.Чи можна реалізувати економічно обґрунтоване бюджетне забезпечення процесів «наукового спрямування» без переміщення програм поглибленого/профільного вивчення окремих дисциплін з вищого вікового ступеня навчання до нижчого?

3. Чи є реальним забезпечити «наукове спрямування» в основній, вже не кажучи про початкову, школі без перевантаження учнів абстрактно-науковими складовими навчального процесу?

4. Чи відповідають зміни у бік насичення навчання учнів основної (початкової) школи формами, характерними для наукових досліджень її нормативно визначеній цілі та місії?

5. Чи відповідає запровадження «наукового спрямування» своєю змістовністю віковим особливостям учнів основної (початкової) школи?

Відповідь:   Оскільки  одним з найбільш поширених зараз стратегій навчання є створення дії «вчитель в фокусі уроку». Тоді це скоріше викладач-орієнтований підхід, тому що знання представляється школярам в більш-менш остаточному вигляді, а не намагаючись моделювати процес  отримання цього знання.   У таких «пояснювальних» уроках головним завданням для школярів є розуміти і запам'ятовувати  інформацію.

      Дослідницьке навчання відрізняється акцентуванням на особистісно-орієнтованому підході до навчання. Дослідницьке навчання залучає школярів до  активного, творчого  і ретельного  аналізу ситуації або проблеми з використанням різних видів інформації, доступних для них. У дослідницькому навчанні школярі використовують свої власні навички мислення та аналізу, щоб зробити свої власні висновки чи узагальнення і, таким чином, беруть активну участь у генерації "знань"  у формах, які є значущими для них. Ну, мабуть платити учням за таку роботу не потрібно, і можна припустити, що батьки ще будуть доплачувати вчителям за вміння вчити дітей за такою системою.

      Тому не йде мови про переміщення матеріалу з старшої школи на початкову.. Мова йде про запровадження методик дослідно-орієнтованого навчання в початковій школі, наприклад,  в ігровій манері.. Коли вчитель буде цілеспрямовано   намагатися зберегти  цікавість дитини до дослідження, до нових знань і навичок, зберегти дитяче здивування новому  знанню,  тієї самої цікавості якої  всі батьки радуються, коли бачать її в своїх маленьких дітях.

       Тому не  йде мови про проведення наукових досліджень  і в 11 класі і в 1 класі.. Мова йде про дослідницький підхід отримання знання  учнями як в 1 класі так і в 11 класі згідно стандартних учбових програм. Так,  це може привести до скорочення програм які перевантаженні деталями.. очевидно що дитина, яка освоїла дослідницькі методики навчання легко знайде відповіді на деталі, в ресурсах того ж  Інтернету.  Ну і очевидно, що на початку, в перехідний період такі уроки можуть буди кілька раз на тиждень, але можна очікувати, що їх  вплив на дитину буде важливим.

Так,   за таку роботу вчитель повинен отримувати значно більшу зарплатню ніж зараз, але це очевидно,  і при стандартній методиці викладання, зарплатня мізерна..

6.Чи є доцільним замість подальшого розвитку та фінансово-кадрової підтримки регіональних центрів системи МАН, діяльність яких цінна завдяки високому потенціалу індивідуально-групових форм роботи зі школярами, перенести її у вигляді «наукового спрямуванням» безпосередньо до кожного класу школи І – ІІІ ступеня?

Відповідь:   Неодмінно,  діяльність МАН повинна і далі існувати та розвиватися, як доповнення до  формальної дослідно-орієнтованої освіти в наукових ліцеях, більш того важливість МАН в цих процесах тільки підвищується.    Але форми цієї діяльності повинні стати більш дослідно-орієнтованими,  регіональні центри теж повинні стати центрами розроблення та розповсюдження методик дослідно-орієнтованого навчання як серед шкіл так і  в рамках неформальної та інформальної освіти.

7.Чи матиме випускник 9-го класу «Спеціалізованої школи І – ІІІ ступеня наукового спрямування» повноцінні умови для особистого вибору профілю свого подальшого навчання на етапі ІІІ ступеня в умовах, коли більшість шкіл України мають один-два випускних класи?

Відповідь:   Можна припустити, що якщо держава не зможе забезпечити такому випускнику (припустимо, що він вчився успішно і є мотивованим до здобуття нових знань) продовження навчання за особистим вибором, то маючи гарні навички дослідницького навчання він зможе самостійно влаштувати свою долю чи в Україні, чи через якийсь час за кордоном. Більш того не складно прорахувати, що через якийсь час (не довгий) гарно мотивовані молоді люди  будуть в реєстрах відділів з рекрутінгу великих науково-технологічних та інноваційних компаній і за ними буде така ж охота,  яка  передую появленню гравця у  відомому футбольному клубі..

8.Чи сприятиме така (шкільна) версія профільного закладу для старшокласників розумінню того, що Україна запроваджує не 12-річну школу, а принципово новий 12-річний формат загальної середньої освіти теперішніх школярів?

Відповідь:   Можна припустити, що школярі будуть з  натхненням вчитися і в 12-тому  класі, якщо навчання там буде дослідно-орієнтовним,  оскільки дослідження завжди вимагає часу і  в результаті дає інтелектуальне задоволення. Навпаки зараз  у багатьох батьків  є думка, що в стандартній ситуації їх  діти будуть в 12-тому класі  «крутити дулі горобцям»  ..

9. Чи не стане цей «троянський кінь» у сегменті освіти старшокласників «гарним» засобом до того, щоб: а) центральній владі - не морочитися над складною проблемою створення новітньої для України підсистеми академічних і професійних ліцеїв сучасного формату; б) місцевій владі - мати хоча й псевдо, але ж який-не який, а «ресурс» для звітування про «успішне запровадження» якби профільного навчання у старшій школі?

Відповідь дивись нижче..

Тепер   якби про «РОДЗИНКУ»

Коментуючи цій розділ можу  лиш  сказати (по великому секрету…) що згідно  американських та європейських документів з наукової освіти через років 20 ви вже не зможете найти різницю між науковим ліцеєм та ліцеєм академічного профілю..  але це може статися якщо наша держава вибере  вектор науково-технічного та інноваційного розвитку для України,  а не вектор  блукання по  «африканським» узбіччям.

Мабуть це і буде означати що пройдено якийсь важливий етап побудови Суспільства Знань в Україні.. І він буде мабуть означати що реалізувався принцип «вільного доступу до якісної освіти».

З повагою

Заступник директора Науково-освітнього центру
Інституту теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова НАН України
В.М.Шадура