Пропозиції до Проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року
Прошу внести зміни до розділу III. Розвиток людського
капіталу, параграф 10 Нова система управління та фінансування науки. (узгодити
з розділом I. Економічне зростання,
параграф 5. Створення умов для технологічного прориву):
До пункту 1: Основні проблеми, які мають бути вирішені у цій сфері
Відсутність єдиної стратегії розвитку науки,
технологій та інновацій для всіх розпорядників державних коштів. Монопольне
управління зовнішніми зв’язками одним ЦОВВ щодо інтеграції до Європейського
дослідницького та інноваційного простору, недостатня взаємодія з Організацією
економічного співробітництва та розвитку, Форумом ООН з науки, техніки та
інновацій для цілей сталого розвитку до 2030 року створює додаткові бар’єри для
співробітництва, неможливості інтерналізації
досліджень та участі в інноваційних екосистемах. Відсутні координація та механізми взаємодії між розпорядниками
державних коштів, науковою громадою, громадянським суспільством та бізнесом.
Не відновлюване старіння та неперервне скорочення
людського потенціалу. Зниження його якості.
Стара дослідницька інфраструктура, фрагментація зусиль
з її відтворення та використання, що призводить до дублювання та не ефективного
використання коштів. Закритість національних досліджень, яке не дає змогу
використовувати доступ до сучасних найбільш витратних Європейських
дослідницьких інфраструктур. Відставання від розвитку е-інфраструктур для
досліджень та інновацій, що мали забезпечити інтенсивний обмін науковими
даними, їх обробки та зберігання.
Низька мобільність дослідників між науковими
установами, університетами та промисловістю як в середині країни, так і ззовні,
що суттєво знижує вплив науки на розвиток промисловості та суспільства.
Низький обмін знаннями між приватними та державними
структурами, відсутність центрів компетенції
та центрів передового досвіду
для промислових та соціальних
інновацій, нульовий рівень розвитку
Відкритої науки та Відкритих інновацій, а також інструментів для їх
впровадження.
До пункту 3
Мета, яку ми хочемо
досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року
До кінця 2017 року
Початок роботи До кінця 2017 року
-
Обрання
та початок роботи Національної ради з питань науки та технології
-
Обрання
та початок роботи Національного фонду досліджень
-
Прийняти
методику оцінювання якості досліджень
при базовому фінансуванні в наукових установах та університетах на основі
Європейських принципів оцінювання колегами
із обов’язковим залученням міжнародних експертів . За основу взяти
методику, що підготовлена Європейським науковим фондом (European Science Foundation, розділ
1), методика Асоціації Лейбниця для наукових інститутів та Платформи
дослідницької досконалості (REF 2014) англійської системи для університетів.
-
Прийняття
методик оцінювання при проектному фінансуванні як окремих вчених, їх груп,
центрів передового досвіду( ключових лабораторій) та дослідницьких
інфраструктур за методикою Європейського наукового фонду (розділ 2) та
доповнення їх сучасним найкращим досвідом країн лідерів.
-
Визначення
Європейських дослідницьких інфраструктур, в яких Україна має потребу.
-
Визначення
дослідницьких інфраструктур національного рівня, які необхідно розвивати,
розробити механізм їх створення, фінансування та доступу всіх зацікавлених осіб від державних наукових
установ до бізнесу і окремих громадян. Це має зменшити фрагментацію фінансових
зусиль окремих розпорядників державних коштів та зменшити дублювання при
закупці коштовного обладнання.
Забезпечити створення відкритих банків даних, одержаних при проведені
досліджень за державне ний кошт з використанням цієї дослідницької
інфраструктури.
-
Визначити
центри передового досвіду (та ключових лабораторій), які необхідно розвивати та
мають безпосередній доступ до існуючих дослідницьких інфраструктур. Запровадити
механізми створення критичної маси дослідників та обміну даними між
дослідниками та промисловістю для інновацій.
-
Розробити
бачення та порядок денний розвитку Відкритої науки та Відкритих інновацій.
Прийняти Національну Хмарну ініціативу для розбудови інфраструктури, що буде
інтероперабельна до Європейської хмари відкритої науки та Європейської
інфраструктури даних для забезпечення доступу вчених, влади, бізнесу та
громадянського суспільства. Створити пілотні проекти міжнародних відкритих
інноваційних екосистем.
-
Забезпечити експертами участь та вплив в наступних комітетах і групах Європейського
дослідницького простору: ERAC (2 делегата + 2 експерта), пов’язані з ERA групами,
ESFRI (2 делегата +2 експерта) з можливістю участі у всіх 8 її робочих
групах, e-IRG (2
делегата). Розробити механізм взаємодії та допомоги з відповідними робочими
групами Національної Ради та науковою громадою.
-
Розробити
стимули для приєднання наукових установ та університетів до Європейської Хартії
дослідників та роботодавців. Знак якості для кар’єрного
зростання дослідників.
-
Розробити
національні механізми впровадження Європейських принципів інноваційної
докторської підготовки, які мають забезпечити кадрами вищого рівня для
державно-приватного партнерства, національних та Європейських дослідницьких
інфраструктур та е-інфраструктур..
-
Впровадити
інноваційний індекс QH ( для оцінки інноваційного розвитку
регіонів та їх порівняння з відповідними регіонами Європи від регіону – новачка
до лідеру інноваційного розвитку.)[1]
До кінця 2020 року
-
Провести
оцінювання якості досліджень при базовому фінансуванні за розробленою
Національною Радою методикою всіх установ.
Наглядові ради за участю міжнародних експертів при кожній науковій
установі чи дослідницькому університеті відіграють вирішальну роль у
впровадженні цих методик.
-
Створений
при НФД банк даних міжнародних експертів
для проектного оцінювання.
-
Україна
бере участь в щонайменше 10 Європейських
дослідницьких інфраструктурах та не менше 100 учасників в кожній.
-
Сформована
мережа національних дослідницьких інфраструктур з відкритим доступом для
досліджень та освіти.
-
Центри
передового досвіду створені в критичних проривних напрямах, мають безпосередній
доступ до дослідницьких інфраструктур, мають критичну масу експертів, та
мінімально необхідну мережу хабів для
промислових та соціальних інновацій.
-
Створені
спеціалізовані Національні Хмари для досліджень та інновацій в таких сферах як
персоналізована медицина, сталого розвитку водних ресурсів, ефективного
використання аграрних ресурсів.
-
Створені
10(десять) Міжнародних відкритих інноваційних
екосистем за проривними напрямами.
-
Завершується
формування Відкритого Національного дослідницького простору та відбувається
перехід до Відкритої Національної інноваційної екосистеми, що заснована на
Відкритій науці і Відкритих інноваціях.
До пункту 4 Цільові кількісні показники, яких ми маємо досягнути в
середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року
«European Innovation Scoreboard Interactive Tool» - moderate innovator
Summary innovation Index 0,36 (0,178)
Global Innovation Index (GII) -
30 (56):
За показником - Human capital & research - 30
(40)
За показником -
Infrastructure 60 (99)
За показником - Knowledge & technology
outputs 26 (33)
За показником - Creative outputs 30
(58)
The Global Talent Competitiveness
Index (GTCI) 30 (66)
До пункту 5 Відповідність
пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним
документам, міжнародним зобов’язанням, зокрема Угоді про асоціацію:
Стратегія сталого розвитку
Україна 2020
Угода про Асоціацію з ЄС стаття
374, стаття 375 пункт 2, стаття 376 (Дорожня карта ERA 2015-2020)
Лундська декларація 2015
року щодо використання Європейського
дослідницького простору для вирішення соціальних проблем
Нова стратегія Європи щодо
використання Європейського дослідницького простору для інновацій (Відкриті
інновації, Відкрита наука, Відкритість до світу)
Цифровізація промисловості та
Європейська хмарна ініціатива в Стратегії побудови цифрового єдиного ринку.
Цілі сталого розвитку 2030 ООН
Аддіс-Абебська декларація щодо
фінансування цілей сталого розвитку
Теджонська декларація країн
Організації економічного співробітництва та розвитку 2015 року (наука в
глобальному та цифровому світі)
Заява Саміту G7 в Цикуба (2016 рік) щодо Відкритої науки та Інклюзивних
інновацій в світі та країнах, що розвиваються.
До
пункту 7 Суть підходу, який пропонується
реалізувати в середньостроковій перспективі
Підхід базується на широкій
інтерналізації системи організації
наукових досліджень, стратегії розумної
спеціалізації, створення критичної маси
ресурсів в перспективних напрямах, використання доступу до Європейських
дослідницьких інфраструктур та інноваційного ринку. Прискорення розвитку забезпечується через створення інтероперабельності
Національної дослідницької та інноваційної системи через реалізацію пріоритетів
Європейського дослідницького простору та його використання для інновацій в
рамках Відкритих інноваційних екосистем, що базуються на моделі чотирьох
спіралей (влада, бізнес, наука&освіта, громадянське суспільство) та
міжнаціональному співробітництві. Такий
підхід забезпечує необхідною міжнародною експертизою при оцінювання досліджень при базовому і проектному
фінансуванні, забезпечить необхідною експертизою при відбору та побудові
довготермінових проектів – дослідницьких інфраструктур, центрів передового
досвіду ( та ключових лабораторій), доступу до сучасних коштовних дослідницьких
інфраструктур, замість побудови власних.
Впровадження парадигм Відкритої науки та відкритих інновацій забезпечить
оперативним доступом до відкритих даних ЄС та масовим співробітництвам і
взаємодією між всіма спіралями Відкритих
інноваційних екосистеми за напрямами.
Участь в розбудові Європейської хмари відкритої науки та Європейської
інфраструктури даних забезпечить відкритим доступом до сучасних інструментів та
даних всіх зацікавлених осіб в Україні: вчених, уряд, освітян, бізнес та
окремих громадян. Цифровізація науки та
відкриття доступу до неї для малого бізнесу мають забезпечити перехід к новій
промисловій революції в цифровій економіці.
До
пункту 8 Послідовність кроків, які
планується зробити у 2017 році
|
Кроки
|
Пояснення, обґрунтування
|
Відповідальні, включаючи інші державні органи
|
Терміни (квартал)
|
|
Проведення конкурсу з обрання членів наукового комітету
|
|
Ідентифікаційний комітет, КМ, МОН
|
Перший квартал
|
|
Створення меморандуму між головними розпорядниками державних коштів щодо
інтеграції до Європейського дослідницького та інноваційного простору для
координації фінансових та організаційних зусиль, забезпечення рівноправної
участі в формуванні політики на міжнародному рівні в сфері науки, технологій
та інновацій
|
|
МОН, МЕРТ, МЗ, Мінекології, МінАПК, НАНУ, НАМН, НААН
|
Січень 2017 року
|
|
Визначення делегатів та експертів для участі в роботі Стратегічних групах
та комітетах Європейського дослідницького простору
(ERAC, GPC, .. SWG Open science and Innovation, ESFRI, e-IRG)
|
|
МОН, МЕРТ, МЗ, Мінекології, МінАПК, НАНУ, НАМН, НААН
|
Січень 2017 року
|
|
Використати Механізм сприяння технологіям ООН для запуску обговорення
плану дій з імплементації дорожньої карти Європейського дослідницького простору
|
|
МОН, МЕРТ, МЗ, Мінекології, МінАПК, НАНУ, НАМН, НААН
|
I-III квартал 2017 року
|
|
За результатами проведеного форуму розглянути та затвердити кінцевий варіант Плану лій з імплементації
дорожньої карти Європейського дослідницького простору
|
|
Національна рада
|
II квартал 2017 року
|
|
Розробка порядку денного з відкритої науки та
відкритих інновацій
|
|
Національна Рада, МОН, МЕРТ, НАНУ
|
I-III квартал 2017 року
|
|
Розробка та затвердження Національної хмарної
ініціативи
|
|
Національна рада, МОН,МЕРТ, НАНУ
|
I-III квартал 2017
|
|
Проведення конкурсу з обрання членів Національного фонду досліджень
|
|
Науковий комітет Національної Ради, Секретаріат КМ
|
Другий квартал
|
|
Розробка та прийняття методики оцінювання якості досліджень для атестації
наукових установ та університетів
|
|
Національна Рада
|
II-III квартал 2017
|
|
Розробка та прийняття методології оцінювання при проектному фінансуванні
для різних видів конкурсів: окремого вченого, групи вчених, центрів передового досвіду (з ключовими
лабораторіями включно), дослідницькими інфраструктурами
|
|
Національна рада, Національний фонд досліджень
|
IV квартал 2017
|
|
Проведення аудиту необхідності в дослідницьких інфраструктурах та
розробки рекомендацій щодо участі в Європейських дослідницьких
інфраструктурах та/або створення їх на національному рівні.
|
|
Національна рада, Секретаріат КМ
|
II-III квартал 2017
|
|
Розробка процедури доступу до дослідницьких інфраструктур. Приєднання до
Європейської Хартії щодо доступу до дослідницьких інфраструктур
|
|
Національна рада
|
III-IV квартал 2017 року, контроль виконання – 2018-2020
|
|
Розробити національні механізми
впровадження Європейських принципів інноваційної докторської підготовки, які
мають забезпечити кадрами вищого рівня для державно-приватного партнерства,
національних та Європейських дослідницьких інфраструктур та е-інфраструктур..
|
|
КМ, Національна рада
|
III-IV квартал 2017 року
|
|
У відповідності з розробленою
політикою та пріоритетами розвитку в
сфері науки, техніки та інновацій, розробити Програму фінансової підтримки та
розвитку прийнятих пріоритетів та їх використання для вирішення соціальних
проблем та інновацій в промисловості.
|
|
КМ, Національна рада, НФД
|
IV квартал 2017
|
|
Створити постійно діючий комітет при Раді головних розпорядників
державних коштів в сфері науки та інновацій для розробки Стратегії розвитку
е-інфраструктур для досліджень та інноваційних екосистем у складі 8 –ми
представників користувачів, 8-ми представників провайдерів е-інфраструктур, 4
–представника головних розпорядників коштів та чотирьох представників
парламенту або громадянського суспільства.
|
|
КМ, МОН, МЕРТ, НАНУ
|
I-II квартал 2017
|
|
Створення професійного секретаріату для підтримки роботи Національної
ради: проведення відбору та наступного навчання за напрямами: найкращі
практики оцінювання якості досліджень; створення та управління розподіленими дослідницькими
інфраструктурами, а також е-інфраструктурами; ознайомлення з роботою топ 50
Європейських дослідницьких інфраструктур та п’яти е-інфраструктурами, що є
основою для побудови Європейської хмари відкритої науки, Принципи підготовки
інноваційних докторських програм для державно-приватного партнерства;
Європейська хартія для дослідників та роботодавців, Відкрита наука, Відкриті інновації,
Європейська хмара відкритої науки, цифровізація промисловості, формування
інноваційних екосистем на прикладі Європейського інституту технологій та
інновацій, Стратегія розумної спеціалізації.
|
|
Секретаріат КМ, Національна рада,
Єврокомісія (за згодою)
|
II-III квартал 2017
|
|
Створення дієвого механізму співробітництва з визнаними міжнародними
фондами з підтримки наукових досліджень та проведення аудиту для надання
методологічної підтримки з формування
програм та впровадження найкращих практик з проведення конкурсів з
використанням всіх видів фінансових інструментів.
|
|
Національна рада, Національний фонд досліджень, Єврокомісія (за згодою)
|
IV квартал
|
|
Створити міжнародний фонд технічної
допомоги для створення та підтримки необхідної критичної дослідницької
інфраструктури, членських внесків, оперативної підтримки дослідницьких та е
інфраструктур, надання міжнародної експертизи для реалізації програми реформ
|
|
|
III квартал 2017 року
|
Шевченко Андрій.
Немає коментарів:
Дописати коментар