ERA-Ukraine

Розвиток науки та інновацій в Україні

(сильні, слабкі сторони, можливості та ризики)

Сильні сторони:

Широке охоплення наукових дисциплін

Збереження старих шкіл, навичок,  високий рівень досвіду за рахунок  вчених та академіків старшого віку, яку брали участь в крупних проектах Радянського союзу.

В окремих дисциплінах мають результати світового рівня, особливо в сфері фундаментальних наук

Високий рівень охоплення вищою освітою.

Високий рівень ІТ галузі. Наявність державних оптоволоконних мереж: УРАН (вища освіта), УарНЕТ (академія наук). Наявність державного національного Грід (45  ресурсних центрів), що інтегрований (12 ресурсних центрів) до EGI.

Наявність системи наукового менеджменту: Національні академії наук, Національні наукові центри двійного підпорядкування (МОН, НАНУ)

Велика кількість білатеральних міждержавних програм за широким діапазоном тем досліджень.

(за новим законом – Національна рада з наук та техніки – формування нових правил гри)

Слабкі сторони:

Розпорошеність дослідників за великою кількістю дисциплін.

Зменшення кількості дослідників, а як наслідок відсутність критичної маси ресурсів (людські включно) за напрямами.

Постійне зменшення фінансування науки з боку держави.

Зменшення фінансування з боку приватного сектору.

Демографічний розрив між молодими вченими та старшими за віком дослідниками.

Великий відсоток керівників наукових установ мають вік більше 70 років.

Відсутність міжнародної системи оцінювання інституцій та проектів на основі Європейських кореневих принципів експертної оцінки.

Відсутність  національних дослідницьких інфраструктур, принципів відкритого доступу до них.

Застаріла існуюча інфраструктура в інституціях, відсутність надання відкритого сервісу для доступу вчених. Не розвинута система забезпечення досліджень матеріалами та експериментальними зразками.

Не розвинута участь в мультидержавних програмах за визначеними спільними ініціативами (JPI), на основі спільного бачення, спільної експертизи конкурсних проектів, спільних результатів та їх використання.

Низький рівень фінансування білатеральних міждержавних програм з боку України.  Велика кількість невеликих спільних програм.

Відсутність європейських принципів підготовки інноваційних докторів.

Неприєднання інституцій до Європейської хартії дослідників та роботодавців, що засновані на прозорих та меритократичних принципах.

Слабка мобільність дослідників, як за межею  України, так і відсутність умов  для роботи  іноземних вчених в Україні

Не розвинута система е-інфраструктур для науки, система безоплатного для кінцевих споживачів доступу до баз знань в Україні і закордоном.

Не розвинути парадигми Відкритої науки, Відкритих інновацій.

Можливості:

Розвиток економіки,малого та середнього бізнесу, який може стати замовником у науки в Україні

Розвиток економіки,малого та середнього бізнесу, який може стати замовником у науки в ЄС

Стратегія розвитку суспільства знань в Україні

Стратегія розвитку суспільства знань в ЄС

Державна програма фінансування щодо вирішення соціальних проблем в Україні

Державна програма фінансування щодо вирішення соціальних проблем в ЄС

Структурні фонди з розвитку наукової інфраструктури в Україні

Структурні фонди з розвитку наукової інфраструктури в ЄС

Програми розвитку оборони України

Залучення потужного ІТ сектору до вирішення проблем фундаментальної науки та великих соціальних проблем в  Україні

Залучення потужного ІТ сектору до вирішення проблем фундаментальної науки та великих соціальних проблем в  ЄС

Впровадження пріоритетів ERA через виконання угоди з ЄС та технічної допомоги з боку ЄС. (!)

Участь в рамковій програмі Горизонт 2020 в сфері прикордонних досліджень, вирішення соціальних проблем та впровадження інновацій в промисловість. (!) (? Без пріоритетів ERA можливість зменшується вдвічі)

Інтеграція до Європейських дослідницьких інфраструктур (? При наявності технічної допомоги ЄС та інших закордонних Фондів. Без впровадження першого пріоритету ERA можливість зменшується до нуля.)

Розширення використання національної грід інфраструктури, що інтегрована до EGI на максимальну кількість дисциплін за рахунок впровадження Європейських наукових платформ. Приєднання до Європейської хмари відкритої науки та використання її сервісних можливостей для відкритих інновацій. (?При наявності технічної допомоги ЄС)

Впровадження програм підготовки інноваційних докторів для Європейського та Українських ринків

Ризики:

Відсутність коштів

Відсутність каналів взаємодії  наукової громади на міжнародному рівні  в створенні інноваційної моделі чотирьох спіралей. Бар’єри для ініціатив наукової громади,академій наук, наукових центрів для ЄС, які (бар’єри) підтримуються МОН, КМ і централізованою системою. Зміна моделі міжнародного співробітництва.

Відсутність навичок реалізації пріоритетів ERA та функціонування організаційних структур.

Не впровадження принципів Гарнака в наукову систему – Акт академічної свободи

Вибори членів наукового комітету не за меритократичними принципам світового рівня.

Не реалізації Лундської декларації

Не бажання ЄС використати наукову систему України в рамках стратегії розумної спеціалізації.

Не створення фонда для технічної допомоги

Не активність наукової громади.

Відсутність розвитку інноваційної економіки в Україні – ступені свободи.

Некомпетентність органів управління, відсутність бачення механізмів розвитку наукової системи України.

Реалізація олігархічного бачення «розвитку» - скоротити вдвічі кількість дослідників, приватизувати більше половини існуючої наукової інфраструктури з нерухомістю та землями включно.  Приватизувати найбільш інноваційні розробки державних інституцій. Зменшити вдвічі кількість охоплення вищою освітою на користь професійної освіти вчорашнього технологічного укладу для кадрової підтримки енерго- та ресурсно-  неефективні підприємства.

Стримування на законодавчому рівні створення мотивуючою та конкурентоспроможною на міжнародному рівні системи оплати праці (свобода визначення тарифу для міжнародних грантів)

Імітація реформ. Невігластво «реформаторів».