неділю, 7 лютого 2016 р.

Системність реформ в Україні

Зараз багато кажуть про системність реформ в галузях, навіть Луценко (БПП) про це сказав. Системний підхід має відповісти на певні запитання, наприклад для науки:
Чи потрібна ця галузь сьогодні в Україні?
Чи потрібна ця галузь завтра в Україні?
Чи може цю галузь закрити на певний час, щоб потім швидко відновити?
Якщо ні, то як її розвивати, збереження без розвитку - це рівнозначно  її закриттю, бо продукт швидко псується і розсипається або в могилу або закордон?
Де брати ресурси на це і що для цього треба зробити?
Як потім повернути спрямованість на проблеми в Україні?
Нижче чесні відповіді на ці питання.


Альтернативи інноваційному розвитку  нема.
Головними факторами стримування розвитку є корупція, монополізація ринку, слабкий малий та середній бізнес, відсутність інноваційного фінансового ринку,  які не формують в суспільстві  запит на науку, а отже і  не дають можливості для її розвитку.
На проведення структурних змін в економіці та державному управлінні  потрібен час, і щонайменше –два-три роки. За цей час наука ще більше зазнає занепаду, а відтік мізків набуде лавиноподібного процесу. Зараз  ми маємо точку перелому: або призупинимо падіння, або покотимося в безодню.
Потрібно мета розвитку,  а не мета збереження,  напрямок розвитку та вирішити питання про ресурси.   Наука в Україні завжди мала розвиток, коли спиралася на значущі цілі: підвищити обороноздатність країни, наздогнати та перегнати США.
ЄС, наприклад, в якості таких цілей має: вирішення великих соціальних проблем людства, щоб в Європі життя було краще та безпечніше,  та наздогнати й перегнати провідні інноваційні центри  світу – США та Китай.
Угода з ЄС надає можливість приєднатися до цієї мети.  Наукова сфера може це зробити  першими, не чекаючи виходу економіки з  піке та формування запиту на науку у Українського суспільства. Оскільки наукова сфера це як домна - зупиниш, то не відновиш, тому потрібні непатріотичні кроки – працювати на європейського дядю.  З тим, щоб сильна наука в Україні  зустріла відроджену економіку України, і знову потоваришували.
Як це зробити? Необхідно стати повноцінним учасником  Інноваційного союзу, де головним елементом є ЄДП.   Інноваційний союз базується на різних фінансових ресурсах, серед  яких значущі місця посідають: Рамкова програма, Структурні фонди, Інвестиційний банк, національні фонди досліджень  та інші.  Остання рамкова програма є найбільш з попередніх націлена на реалізацію ЄДП та вирішення глобальних соціальних викликів Саме під цим кутом зору розглядають експерти всі подані заявки на конкурс.  Червень 2015 додав пріоритети використання ЄДП через три «В» (Відкрита наука, Відкриті інновації, Відкритість до світу), а Лундська декларація 2015 року закріпила чотири пріоритети при вирішенні глобальних соціальних проблем , які надають можливість  науці  в Україні приєднатися до всіх європейських дорожніх карт без виїзду з країни. Відкрита наука та відкриті інновації для вирішення соціальних проблем через вирівнювання,  прикордонні дослідження та дослідницькі інфраструктури, глобальна кооперація та вплив на вирішення соціальних проблем  для кінцевого споживача – має стати стрижнем розвитку науки в Україні.
Мінімальною вимогою для руху в цьому напрямі  є  реалізація пріоритетів ЄДП, що описані в Дорожній карті ЄДП 2015-2020. Якщо узгодити з ЄС цю стратегію розвитку науки, розробити дорожню карту та чіткі терміни впровадження, мабуть  можна розраховувати на Технічну допомогу з реалізації цих пріоритетів, а отже вихід на конкурентоспроможний рівень для участі в Рамковій програмі, якого зараз нема.  Без цього внесок до рамкової програми є марним, бо результат бути майже тотожнім участі в  попередній програмі, а про вихід на стовпову дорогу  розвитку наукової сфери можна забути.   Сучасна наука не може існувати в вакуумі, або вона тулиться до вітчизняної економіки, або до  економік інших держав.   А буде цей процес  організованим із збереженням всіх основних взаємозв’язків, як всередині  науки, так і з суспільством, чи неорганізованим відтоком мізків поодинці залежить від консолідуючої ролі  державних та наукових інституцій.
Для цього потрібна тісна взаємодія з ЄС в частині розробки спільної стратегії розвитку науки в Україні.

Чи втратимо ми знову шанс?  Двері  зараз відчинені не тільки для нас, але й для всіх країн ЄС та асоційованих до рамкової програми Горизонт 2020. Чи подамо ми заявку на участь в ERA? Це ми дізнаємося 22 квітня 2016 року:
Extract from the  ERAC Work Programme 2016-2017.
Follow-up of ERA Roadmap – national  action plans and  strategies – final issues and preparation of Ministerial Conference (round table)  22 April 30th meeting Brussels
Events May 2016: Competitiveness Council (27 May) and Ministerial conference on ERA





Немає коментарів:

Дописати коментар