Два
варіанти реформування НАН України та
можливі
сценарії
наслідків
1.Оптимістичний
варіант. Трансформація НАН України в Академію європейського типу, з
використанням ресурсу можливостей, закладених в проекті закону «Про науку та
науково-технічну діяльність» щодо створення
національного дослідницького простору європейського типу.
Наприклад в Німеччині існують чотири
провідних академії (можуть називатись товариствами чи асоціаціями, але
організація подібна до НАНУ), які мають наукові установи та бюджетне інституційне (базове) фінансування:
а)
Товариство Макса Планка, фундаментальні дослідження -- біля 80
інститутів,
б) Товариство Фраунгофера, прикладні дослідження -- більш як 80 інститутів,
б) Товариство Фраунгофера, прикладні дослідження -- більш як 80 інститутів,
в) Асоціація Лейбніця, фундаментальні та
прикладні дослідження -- 92 інститути та
8 музеїв,
г)
Асоціація Гельмгольця, великі дослідницькі інфраструктури -- 17 інститутів
Приклад топ-академії наук в Європі Товариство Макса Планка в
Німеччині має дуже високий світовий рейтинг проведення якісних фундаментальних
досліджень та за 60 років дало 17 лауреатів Нобелівських премій.
2. Песимістичний варіант. Розвал НАН
України за сценаріями:
а). МОН єдиний розпорядник коштів на науку,
фінансування наукових установ за
уподобаннями МОНу, різке, необґрунтоване скорочення кількості наукових установ,
найімовірніше, передача наукових установ
академій в університети за принципом географічного розташування.
б).
Різке зменшення базового фінансування за
рахунок збільшення грантового фінансування.
Факти для
більш детального розгляду сценаріїв
а) Напрямки
наукових досліджень:
Товариство
Макса Планка: фундаментальні дослідження у фізиці, математиці, біології, хімії,
гуманітарних науках (Товариство має три секції: з природничих наук, науки про
життя та гуманітарних наук)
НАНУ:
фундаментальні та прикладні дослідження,
має аналогічні Секції, але Секції включають велику кількість прикладних
інститутів.
б) Кількість
наукових установ та співробітників:
Товариство Макса Планка:
має порядку 80 інститутів, де працюють 16 тисяч співробітників, в кількість яких входять 760 наукових членів
Товариства (аналог дійсних членів НАНУ), з яких 270 з правом ухвального голосу,
що ведуть певні теми досліджень в наукових інститутах, а інші (490 членів) є
почесні члени з правом дорадчого голосу, які не ведуть теми в наукових
інститутах, і, як правило, віком більше
65 років.
НАНУ: має порядку 280 інститутів, де працюють 37447 осіб (18346 наукових
працівників). Серед них 2530 докторів наук та 7603 кандидатів наук. Середній
вік наукових працівників становив 52,0 роки, докторів наук – 63,9 роки,
кандидатів наук 50,8 років (станом на 1.01.2015 року). 198 дійсних членів НАН України та 372 член-кореспондентів НАН України -- в сумі
570 членів НАН України. Оскільки
відсутнє обмеження на вік для членів академії та член-кореспондентів, в
принципі немає аналогу почесних членів Академії (з певною натяжкою
почесними можна назвати іноземних членів - 106 осіб).
в)
Фінансування:
Товариство
Макса Планка: бюджетне інституційне (базове) фінансування приблизно 1,5 млрд євро на рік.
НАНУ:
бюджетне фінансування приблизно 3 млрд. грн (115 млн.євро.) на рік.
г) Система
управління:
Товариство Макса Планка:
структура управління аналогічна
системі управління НАН України (Президент, Президія (Сенат), Загальні
збори (Асамблея), Збори Секції).
В
Зборах Секцій приймають участь члени
Товариства та представники наукових колективів інститутів. Керівниками наукових установ Товариства можуть бути провідні
іноземні вчені. Існує обмеження на вік для зайняття керівних посад в керівних
органах управління Товариством та науковими установами (керівництво науковими
темами) -- 65 років.
НАНУ: структура
управління аналогічна Товариству, в Проекті
Закону про науку була закладена
участь співробітників академічних інститутів в Загальних зборах НАН України та зборах
Відділень. Не існує обмеження на вік для заняття керівних посад в керівних органах
НАН Україну та наукових установах - Конституція забороняє вводити будь-які
вікові обмеження. Зараз керівниками академічних установ не можуть бути іноземні
вчені. В проект Закону про науку включена
норма, яка не встановлює обмеження для зайняття керівних посад
іноземними вченими.
д) Система
оцінювання наукової діяльності інститутів
Товариство Макса Планка:
існують наглядові ради при кожному з інститутів, де більше 50 % представляють іноземні вчені, які
проводять моніторинг діяльності інститутів кожні 2 роки. Кожні 6 років проходить масштабне оцінювання якості
досліджень наукових установ комісіями з
оцінювання, які створює Сенат (Президія)
і в які обов’язково входять провідні іноземні вчені. За результатами розгляду оцінювання
керівництвом Товариства може бути прийняте рішення про завершення теми наукових
досліджень або подовження теми. Максимальний термін дослідницької теми не може
перевищувати 12 років. За цей період продовження теми може бути передано до
університетів.
НАНУ: стандартна схема
-- проведення атестацій співробітників
та інститутів -- один раз на 5 років, звіт за темою досліджень та прийняття
рішень про відкриття нової теми, подовження старої теми чи закриття старої теми
-- один раз на 5 років. За останні півроку НАНУ створила систему оцінювання академічних
інститутів за моделлю Асоціації Лейбніця (в цілому схожа на процедуру
оцінювання в Товаристві Макса Планка), яка була підтримана провідними
німецькими науковими товариствами і
зараз запускається пілотний
проект з процедури оцінювання академічних інститутів за цією системою. Єдина
проблема -- участь іноземних вчених при проведені оцінювання. В проекті Закону
про науку виписана норма про можливість створення Наглядових рад при наукових
інститутах із залученням іноземних вчених.
Оптимістичний сценарій реформування НАН
України
а) Верховна Рада приймає Проект Закону про науку, за яким
створюються незалежні Національна Рада з питань науки та технологій та Національний
фонд досліджень, що за процедурою створення тісно пов’язані з науковою
спільнотою України. Національна рада
розробляє за європейськими стандартами загальні принципи та процедури
оцінювання наукової діяльності наукових інститутів та університетів, дорожні
карти інтеграції до Європейського дослідницького простору, згідно його
пріоритетів, та дорожні карти національних дослідницьких інфраструктур, що
інтегруються до Європейських дослідницьких інфраструктур. Національна рада
формує стратегію розвитку досліджень та інновацій в країні, створює умови для
підвищення конкуренції серед наукових установ та університетів через
впровадження Європейських кореневих принципів експертного оцінювання проектів,
що використовуються як Національним фондом досліджень, так і Національними
академіями наук при внутрішніх конкурсах.
б) МОН,
за розробленою Національною Радою стратегією та процедурами
оцінювання, з одного боку стимулює
впровадження європейських методів
оцінювання якості досліджень із залученням міжнародних експертів в установах
Національних академій наук та університетів і
створення міжнародних наглядових рад при наукових інституціях, з іншого
боку, проводить роботу з активізації діяльності
Національних академій наук та університетами щодо участі українських
вчених в
міжнародних проектах Горизонт 2020 та в проведенні досліджень на експериментальних
установках в Європейських дослідницьких
інфраструктурах.
в) Створення Національною Радою системи
оновлення кадрового складу НАН України з одночасним забезпеченням
мотивацій для залучення найкращих вчених похилого віку до передачі своїх знань,
досвіду та навичок молодому поколінню
(кардинальне рішення -- прийняття Закону про обмеження віку керівників
бюджетних установ до 67-70 років). Залучення кращих представників
наукових колективів інститутів до управління НАН України буде оновлювати методи
керівництва, підвищить прозорість та конкурентоспроможність НАН України як в
середині країни, так і ззовні. НАН України може стати привабливою для
міжнародних державних та приватних інвесторів, стає активним учасником
вирішення глобальних викликів людству в Європі і світі.
г) Провідна
участь НАН України в створенні
державних дослідницьких інфраструктур
та Центрів провідних досліджень
європейського зразка (Center of Excellence)
дасть потужний поштовх для розбудови єдиного національного
дослідницького простору та тісної
взаємодії науки, освіти та бізнесу з розвитку інновацій, стимулює співпрацю
академічних інститутів та університетів в проведенні спільних
досліджень. Впровадження пріоритетів Європейського дослідницького простору в
більшості дослідних інститутів та університетів
підвищить присутність вчених
України на міжнародному рівні та їх авторитет.
д) МОН
разом з Національною радою та НАН України розробляє Європейську
стратегію Розумної спеціалізацію для найбільш інноваційних регіонів: Харків,
Київ, Львів, Одеса та виходить на ЄС за допомогою в створенні Міжнародного
фонду на кшталт Структурного фонду ЄС для реалізації цієї стратегії.
Песимістичний
сценарій реформування НАН України
І) МОН
єдиний розпорядник коштів на науку, фінансування наукових установ за уподобаннями МОНу.
а) Це може
призвести до передачі наукових установ академій
в університети за принципом географічного розташування та різкого
необґрунтованого скорочення кількості академічних інститутів. Зокрема,
до зміни керівного складу наукових установ та підрозділів за уподобаннями
ректорів університетів, які, як правило є гуманітаріями; до зміни тематики
досліджень у зв’язку з руйнуванням наукових шкіл.
б) Виникнення соціальних конфліктів
між керівниками кафедр та підрозділів наукових установ. Масове звільнення
працівників. Руйнування соціальних зв’язків між науковими установами,
руйнування системи колективного доступу
до унікального обладнання, руйнування колективних дослідницьких структур,
зокрема, Академічної грід інфраструктури
разом з її напрацюваннями щодо інтеграції обчислювальних ресурсів в національному дослідницькому просторі та інтеграції до Європейської грід
інфраструктури.
ІІ). Різке
зменшення базового фінансування за рахунок збільшення грантового фінансування.
а) Це призведе до фрагментації
проведення активної фази досліджень в наукових установах, подрібнення тем,
втрати конкурентоздатності при вирішенні крупних проблем, що стоять перед
Україною, Європою та людством. Проектне фінансування в рамках існуючої
економічної моделі призведе до нерівномірності платежів та роботи науковців в
борг (зростання боргових зобов’язань держави перед вченими). На суттєвий вплив
на інноваційний розвиток держави можна не сподіватися.
б) Кафедри та інститути перетворяться
на придатки певних бізнес-кіл для обслуговування їхніх інтересів. Запит на Стратегію науково-технологічного розвитку держави буде відсутній. В найближчий
час це призведе до різкого зниження рівня підготовки кадрів, втрати розуміння
світових трендів розвитку та виконання короткотермінових завдань: вирішив --
заробив фінансування -- забув. Наукові школи,
як основа для проведення складних
і довгострокових досліджень, перестануть формуватися.
в) Не буде формуватися спільного
відкритого середовища для розвитку науки, а також самої відкритої науки та
відкритих інновацій. Не буде формуватися система вільного та безкоштовного для
кінцевого споживача доступу до баз знань. Розвинута система клановості в університетах
перейде і на залишки наукових інститутів разом з розвинутою системою плагіату та
псевдонауки на всіх рівнях від студентів до членів наукових рад та спецрад із захисту дисертацій. Недавні корупційні скандали
з цього приводу і небажання виправляти цю ситуацію на вищому рівні є прямим
доказом глибини проникнення цього явища.
г) Створення штучної конкуренції
за рахунок масового впровадження науко - метричних показників без незалежної
експертної оцінки призведе до ще більшого занурення в інформаційному смітті, що
стає головною загрозою світу. Про підтримку довгострокових проектів та
дослідницьких інфраструктур можна буди забути, оскільки окрім сталого
фінансування вони потребують певного рівня розвитку для надання сервісів, а це
неможливо забезпечити тільки на основі грантового фінансування.
Експертна група “ERA of Ukraine”
Немає коментарів:
Дописати коментар